Ділове листування

Що таке ділове листування

Ділове листування — це процес бізнес- та службової комунікації за допомогою пошти. У ньому, як і в звичайному спілкуванні, є місце емоціям, першому враженню, точкам дотику. Але ділове листування вирізняє офіційно-діловий стиль.

В основі ділового листування листи, що відповідають таким критеріям:

1. Лаконічні. Коли в одному реченні є одна головна думка, немає канцеляризмів, інформація подана коротко і по суті. Ніяких довгих підводок до основного і складних мовних конструкцій.
2. Структуровані. Коли у листа є конкретна мета, думки послідовні, візуально лист розділений на кілька частин (як мінімум, вітання, мета, питання або заклик до дії).
3. Грамотні. Без граматичних помилок і порушень логіки викладу тексту, з правильно розставленими знаками пунктуації.
4. Людяні. Коли аргументи подані чітко, без емоцій і оціночних суджень, немає маніпуляцій і токсичності, проявляється повага до співрозмовника.

Для чого потрібне ділове листування

Ділове листування вирішує ряд завдань — від простого вітання нового члена команди до закриття великобюджетних угод. Також її використовують в таких цілях:

• - влаштуватися на роботу;
• - запропонувати послуги і знайти нове замовлення;
• - передати якусь інформацію, новини;
• - запропонувати і затвердити якусь ідею;
• - розв’язати конфлікт і перетворити незадоволену людину в задоволену;
• - домовитися з колегами про щось;
• - отримати підтримку або аргументовану критику.
• 
  

Штучний інтелект: історія виникнення та перспективи розвитку 

Як виникло поняття “штучного інтелекту”?

На саму можливість говорити про поняття «Штучний інтелект» величезний вплив справила поява механістичного матеріалізму, який починається з роботи Рене Декарта «Міркування про метод” (1637) і відразу слідом за цим роботи Томаса Гоббса «Людська природа». Рене Декарт припустив, що тварина – якийсь складний механізм, тим самим сформулювавши механистическую теорію.

Технологічними передумовами до виникнення науки ШІ стало те, що в 1623 році Вільгельм Шикард побудував першу механічну цифрову обчислювальну машину, за якою послідували машини Блеза Паскаля і Лейбніца. Лейбніц також був першим, хто описав сучасну двійкову систему числення, хоча до нього цією системою періодично захоплювалися багато великих вчених.

У XVIII столітті завдяки розвитку техніки і, в особливості, годинникових механізмів інтерес до подібних винаходів зріс ще сильніше. В середині 1750-х років австрійський винахідник Фрідріх фон Кнаус сконструював серію машин, які вміли писати пером досить довгі тексти.

Досягнення в механіці XIX століття сприяли новому поштовху винаходів в напрямку до сучасного розуміння штучного інтелекту. У 1830-х роках англійський математик Чарльз Беббідж придумав концепцію складного цифрового калькулятора – аналітичної машини, яка могла б розраховувати ходи для гри в шахи. У 1832 році С. Н. Корсаков представив принцип розробки наукових методів і пристроїв для посилення можливостей розуму і запропонував серію «інтелектуальних машин», в конструкції яких, вперше в історії інформатики, застосував перфоровані карти.

У 1910-1913 рр. Бертран Рассел і А. Н. Уайтхед опублікували роботу «Принципи математики», яка зробила революцію в формальній логіці. Уоррен Маккалок і Уолтер Піттс в 1943 опублікували роботу “A Logical Calculus of the Ideas Immanent in Nervous Activity”, що заклала основи поняття нейронних мереж.

З середини 30-х років минулого століття, з моменту публікації робіт Тьюринга, в яких обговорювалися проблеми створення пристроїв, здатних самостійно вирішувати різні складні завдання, до проблеми штучного інтелекту стали ставитися уважно у світовій науковій спільноті.

Дистанційне навчання

Під час дистанційного навчання у багатьох школярів не вистачає чусу на виконання домашнього завдання. Але чому? Із-за самодисципліни? Чи тому що ми відволікаемося? Напевне це є невеликою проблемою, але більш вагома причина це те що нам задають занадто багато домашнього завдання. Предметів багато та кожен вчитель вважає що його предмет найважливій та ще робити треба вчасно. І хочеться задати питання, коли на відпочивати від домашньої роботи, як що нам не має часу навіть на спілкування з рідними.
На мою думку вчителям потрібно розмовляти один з одним для вирішення цієї проблеми, тобто задавати так щоб одного предмету не було більше ніж іншого. Зрозуміло, що такого предмету, як математика буде завжди більше( тому що він важливий), але чому я повинна робити більше роботи вдома ніж в классі наприклад з біології, хоча моє життя не буде пов'язане з ДНК або РНК.
Любі вчителі, дуже пршу вирішити цю проблему
(виключно моя думка з цього приводу)

Карантин

Карантин - це чудова нагода зайнятись чимось корисним наприклад: самоосвіта, приготувати новий рецепт чи провести час з сім'єю за спільним заняттям.
Також можна подивитися цікавий серіал на багато-багато серій

Академічна добрачинність

Академічна доброчинність у моєму розумінні це справедиле відношення до інтелектуальної власності  кожної людини, тобто наприклад у школі це справедливе оціннювання та не списування один в одного. Але я думаю що це  завжди буде ( не справедливе ставлення до ітелектуальної власності) тому що це залежить не від щогось, а саме від людського менталітету та поведінки. Кожен школяр буде колись списувати тому що вчитель бгато від нього вимагає. Особливо це можна побачити у теперішньому становищі - дистанційного навчання, коли кожен вчиталь вважає що його предмет найважливіший і задає велику купу домашніх робіт або коли завдання є більшим за те що ми робимо на уроці. І як у такій ситуації не посати списувати, адже все завдання треба робити та надсилати вчасно, а день не стає більш довгий.